Як влаштований оптичний прицiл

Що таке оптичний приціл?

Оптичний приціл – це складний оптичний прилад, що багаторазово збільшує точність наведення зброї на ціль, а отже, і результативність стрільби. Такий тип прицілу може встановлюватися на різні типи гладкоствольної та нарізної зброї, а також на більш екзотичні види зброї, такі як арбалет. Конструктивно оптичний приціл дуже схожий на телескоп, який можна вважати прообразом даного приладу.

Перші згадки про телескопи або зорові труби припадають на 1605 рік, але необхідно розуміти, що перші екземляри були схожі на сучасні лише принципом дії. Так, наприклад, звична всім обертаюча система на основі призм, з'явилася лише у 1850 році, а щось схоже на сучасний оптичний приціл створив австрієць Август Фідлер вже у 1880 році.

До першої світової оптичні приціли дуже мало використовувалися військовими. Так, наприклад, якесь помітне (але обмежене) значення вони почали мати в англо-бурській війні 1899-1902р.

Зміна тактики у першій світовій війні підштовхнула розвиток снайпінгу та, відповідно, оптичних прицілів.

Конструктив, вага та габарити оптики залишаються практично незмінними з часів Другої світової війни. Але цього, звичайно ж, не скажеш про внутрішню начинку прицілу.

Як влаштований оптичний приціл?

Оптичний приціл складається з 5 основних частин: об'єктив, окуляр, оборотну систему, прицільну сітку, вузол введення поправок (рис. 1).

мал.1

Що таке об'єктив?

Об'єктив складається, як правило, із двох (а іноді й більшої) кількості лінз.

Чим більший діаметр вхідної лінзи, тим більше світла може зібрати об'єктив і, відповідно, в результаті видати більш якісну, «соковиту» картинку.

Для того, щоб уникнути так званих «світловтрат», що виникають при відбитті променів світла від поверхні лінзи, їх покривають спеціальними просвітлюючими покриттями.

Ці покриття можуть надавати лінзам червоний, блакитний або зелений відтінок.

Що таке оборотна система?

Внаслідок того, що більшість об'єктивів формують зображення повернене на 180 градусів навколо оптичної осі («до гори ногами»), в оптичних прицілах застосовується оборотна система, яка повертає зображення в нормальне положення.

Ця система, як правило, складається з двох складних лінз.

Що таке окуляр?

Окуляр, як правило, складається з декількох лінз, через які око стрільця спостерігає збільшене пряме зображення цілі та прицільну сітку.

Для того щоб бачити картинку в прицілі без затемнень по краях, в окуляр оптичного прицілу гвинтівки дивляться з відстані 50-70 мм. Ця величина називається «фокусною відстанню прицілу».

Що таке прицільна сітка?

Прицільні сітки мають безліч видів, але всі вони мають єдине призначення – максимально точне наведення зброї на ціль.

При всій різноманітності прицільних марок найбільш затребуваними вважаються сітка типу Дуплекс і Міл-дот.

• «Дуплекс» виглядає як комбінація різнотовщинних ліній, що перехрещуються у центрі. Товсті лінії дозволяють навскидку зробити постріл по мішені, що рухається, лінії меншої товщини забезпечують більш ретельне прицілювання по мішеням невеликих розмірів.
• Міл-дот широко використовується військовими і дозволяє швидко визначити відстань до цілі (якщо відомі її лінійні розміри).

Докладніше про прицільні сітки та їх вибір ви можете дізнатися у статті - «Як вибрати оптичний приціл».

Що таке вузол введення поправок?

Вузол введення поправок застосовується для коригування траєкторії боєприпасу. Корекція прицілу необхідна внаслідок зміни дистанції стрілянини, навколишнього середовища (погодні умови, вітер) або зміни маси самого боєприпасу. Розрізняють два типи вузлів коригувань:

• постійний, коли обертання барабанчиків відбувається один раз під час пристрілювання зброї під боєприпас, яким планується постійно стріляти (надалі барабанчики не чіпають).
  
• тактичний, дає змогу вводити поправки безпосередньо перед кожним пострілом.

Обертання барабанчиків переміщує прицільну сітку (якщо вона знаходиться у фокальній площині об'єктива) або саму картинку, видиму в прицілі, і залишить нерухому сітку. Таким чином, можна внести поправки на знесення боєприпасу вітром, стрільбу на випередження або відкоригувати траєкторію для стрільби на далеку дистанцію, піднявши ствол зброї.

Барабанчики обертаються з чіткими клацаннями, що зроблено для того, щоб поправки можна було вносити на слух.

Справка:

Зсув прицільної марки на одну кутову хвилину (1'), з відривом 100 ярдів (91,5м), зсуває точку прицілювання однією дюйм (25,4мм).

Кількість кліків, для зсуву сітки на 1', може бути різним і змінюватись від 4 до 12, що залежить від класу прицілу.

Які характеристики оптичних прицілів важливо знати?

Існує кілька основних параметрів прицілів для гвинтівки: кратність (збільшення), діаметр вхідної та вихідної зіниці та її винос.

Кратність (видиме збільшення) – це співвідношення розмірів цілі, що спостерігається в прицілі, та її ж розмірів, коли ми бачимо її в природних умовах неозброєним оком. Виробники маркують прилади, позначаючи кратність латинською літерою «Х». Позначка «Х2» означає збільшення у 2 рази, «Х4» – в чотири і т.д.

Поле зору виражається кутовій або лінійній формі. По суті, якщо на приладі написано «100 м на 1000 м», це означає, що спостерігаючи в приціл лінію горизонту довжиною 1000м, прилад здатний показати нам її частину, довжиною 100м.

Кратність та поле зору взаємозалежні. Чим менша кратність приладу, тим більшим є поле зору. Ця залежність працює у зворотному напрямку.

Диаметр вхідної зіниці відповідає діаметру вхідної лінзи прицілу. Чим більша ця величина, тим більше світлосила приладу. Це, в результаті, обов'язково позначиться на картинці, що спостерігається в прицілі в умовах низького освітлення. Більше того, прилади з високою світлосилою дозволяють працювати за підсвіченими цілями навіть у сутінках та темну частину доби. 

Вихідна зіниця – це зображення вхідної зіниці, що передається оку оптичною системою приладу. Діаметр вихідної зіниці визначається як співвідношення діаметра вхідної лінзи до кратності прицілу.

Розмір вхідної зіниці прямо впливає на зручність спостереження цілі в оптичний приціл, чим він більший – тим комфортніше спостерігати ціль.

Винос зіниці або видалення – це відстань від останньої лінзи прицілу до зіниці стрільця. Для запобігання травмам ця відстань повинна бути не менше 50 мм. 

Всі приціли умовно можна розділити на великі групи:

1. Приціли постійної кратності
2. Панкратичні приціли (зі змінною кратністю)

Як вибрати приціл, відштовхуючись від його кратності, а також для чого призначені приціли тієї чи іншої кратності, можна прочитати в цій статті.

Які бувають кріплення для встановлення оптичних прицілів?

Для встановлення оптичного прицілу існує кілька видів кріплень. Це можуть бути окремі кільця або моноблок.

Кільця бувають двох діаметрів – 25.4 мм або 30 мм. Тому перед покупкою кілець варто уточнити діаметр труби, на базі якої зібрано приціл.

Також кільця діляться і за висотою – на низькі, середні та високі. Різниця у висоті кілець обумовлена ​​діаметром об'єктива: чим більше діаметр об'єктиву, тим більшою має бути висота кільця.

Для кріплення прицілів з діаметром об'єктиву 40-60 мм застосовують високі кільця, 32-44 мм – середні, до 32 мм – низькі.

Все вищесказане про кільця можна повторити і про моноблок, з тим лише застереженням, що купуючи моноблок, стрілок втрачає можливість самостійно вибирати точки кріплення прицілу.

Моноблок має свої безумовні плюси, найважливіші з яких – висока жорсткість конструкції на «скручування» і велика міцність, що дуже актуально для власників пружинно-поршневих гвинтівок.

Як правильно пристріляти оптику на пневматиці?

Перед тим, як пристріляти зброю, необхідно поєднати механічну та оптичну осі прицілу. Для цього маховички поправок виставляються в нулі, але не ті, що нанесені на лімбах, а в справжні.

Справжній нуль отримують так: обертаючи барабан від упору до упору, необхідно порахувати кількість клацань, половина їх кількості і буде дійсним нулем.

Відмітки перших пострілів, швидше за все, виявляться зовсім не там де ви очікували їх побачити.

Не біда! Вносячи маховичками поправки, досягніть попадань у центр мішені. Те саме необхідно зробити для дистанції в 100 метрів. Не варто вносити поправки після кожного пострілу, зазвичай стріляють серіями по 3 постріли та поправки вносять, оцінюючи результати серії.

Існує простіший спосіб. З гвинтівки робиться постріл у центр мішені, потім перехрестя сітки наводиться в точку влучення. Утримуючи нерухомо гвинтівку, маховиками поправок перехрестя виводиться на центр мішені.

Докладніше ви можете дізнатися зі статті "Як пристріляти пневматичну гвинтівку"